Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.05.2014 року у справі №910/12281/13
Ухвала КГС ВП від 04.03.2018 року у справі №910/12281/13
Постанова ВГСУ від 19.05.2015 року у справі №910/12281/13
Постанова ВГСУ від 18.10.2016 року у справі №910/12281/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 910/12281/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Куровського С.В.

За участю представників : Генеральної прокуратури України -Романова Р.О.; КП "Київський метрополітен" - Ковтуна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 в частині відмови Комунальному підприємству "Київський метрополітен" у визнанні кредиторських вимог в сумі 10 810 000, 00 грн по справі № 910/12281/13 за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" до ПАТ "ДОК-3" про банкрутство, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.07.2013 прийнято заяву про порушення справу про банкрутство ПАТ "ДОК-3" до розгляду, на підставі ст.ст.10-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 16.07.2013 порушено провадження по справі № 910/12281/13 про банкрутство ПАТ "ДОК-3", визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 28 998 531,57 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Степанова О.Ю., зобов'язано розпорядника майна боржника скласти реєстр вимог кредиторів, призначено попереднє засідання суду на 17.09.2013.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 23.10.2013 по справі № 910/12281/13 /суддя Чеберяк П.П./ затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "ДОК-3", у визнанні кредиторських вимог КП "Київський метрополітен" до боржника в сумі 10 810 000, 00 грн - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі № 910/12281/13 / колегія суддів у складі : Копитова О.С., Доманська М.Л., Разіна Т.І./ ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі КП "Київський метрополітен" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 в частині відмови Комунальному підприємству "Київський метрополітен" у визнанні кредиторських вимог в сумі 10 810 000, 00 грн скасувати, посилаючись на те, що вони постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким кредиторські вимоги КП "Київський метрополітен" до боржника визнати у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників КП "Київський метрополітен" та Генеральної прокуратури України , які підтримали касаційну скаргу в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження по даній справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19 січня 2013 року.

В газеті "Голос України" № 148 (5648) від 10.08.2013 опубліковано оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3".

До Господарського суду м.Києва 06.09.2013 надійшла заява Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 10 811 147, 00 грн та включення їх до реєстру вимог кредиторів ПАТ "ДОК-3" (т.2, а.с.37-39).

Кредиторські вимоги КП "Київський метрополітен" до боржника в розмірі 10 811 147, 00 грн обґрунтовані заборгованістю за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008 (т.2, а.с.45, 46), укладеним між ним та боржником, щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.

КП "Київський метрополітен" посилається на те, що боржник отримавши суму авансу в розмірі 10 810 000,00 грн не виконав свої зобов'язання по договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 стосовно передачі майна, а відчужив його на користь третьої особи - ТОВ "Деснянськпарксервіс", а оскільки ПАТ "ДОК-3" не є власником нежитлових будівель, які знаходяться за адресою, м. Київ, вул. Межигірська,78, то КП "Київський метрополітен" не може набути права власності на ці приміщення і відповідно вимагає від боржника повернення сплачених коштів.

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 2.1 вищевказаного договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 сторони погодили, що ВАТ "ДОК-3" зобов'язується відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою : м.Київ, вул. Межигірська, 78, а КП "Київський метрополітен" зобов'язується сплатити ВАТ "ДОК-3" компенсацію за нього, визначену в даному договорі.

Відповідно до п.2.7 вищевказаного договору розмір грошової компенсації за об'єкт з урахуванням ПДВ становить 50 832 257,00 грн.

Згідно із п.2.9. договору ВАТ "ДОК-3" на умовах цього договору зобов'язується відмовитись від права користування земельною ділянкою загальною площею 1,87 га, в тому числі площею 1, 73 га, що підтверджується документами, яка знаходяться у м. Києві по вул. Межигірська, 78 і на якій розташовано об'єкт, при умов виділення ВАТ "ДОК-3" окремої рівноцінної земельної ділянки для перенесення виробничих потужностей.

За відмову від права користування земельною діяльною ВАТ "ДОК-3" має отримати рівноцінну земельну ділянку в користування для розміщення виробничих потужностей (п. 3.3 договору).

Відповідно до п 4.1 договору, ВАТ "ДОК-3" відмовляється від права користування земельною ділянкою та права власності на об'єкт при настанні одразу двох умов: винесення рішення Київською міською радою про надання ВАТ "ДОК-3" в користування рівноцінної земельної ділянки та надходження на рахунок останнього грошової компенсації в розмірі визначеному п.2.7 даного договору.

Пунктом 4.2. договору визначено, що після настання одразу всіх умов, визначених п.4.1 Договору, ВАТ "ДОК-3" відмовляється від права користування на земельну ділянку шляхом оформлення письмової згоди ВАТ "ДОК-3", складеної у довільній формі, яка підписується головою правління і скріплюється печаткою та відмову від права власності на об'єкт шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

Між сторонами 12.08.2009 укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, згідно умов якої , договір № 158-ДБМ від 29.12.2008 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (т.2, а.с.47).

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, ПАТ "ДОК-3" укладено угоди із третіми особами, згідно з якими спірне нерухоме майно, визначене у договорі № 158-ДБМ від 29.12.2008, перейшло у власність до третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме : повідомлення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, 18.03.2010 року скасовано реєстрацію права власності за ПАТ "ДОК-3" на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою, м. Київ, вул. Межигірська,78.

Спірне майно відчужене боржник на користь ТОВ "Деснянськпарксервіс", відповідно до договору про співробітництво від 21.01.2010, укладеного між ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськпарксервіс", предметом якого є модернізація, ремонт, експлуатація і обслуговування нежитлових будівель які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська,78. В подальшому ТОВ "Деснянськпарксервіс" відчужило спірне майно ТОВ "Бетоніндустріяпроект".

Станом на 23.10.2013 власником нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська,78 є ТОВ "Бетоніндустріяпроект", а згідно рішення Київської міської ради від 24.05.2012 року № 614/7951 земельна ділянка по вул. Межигірській,78 у Подільському районі м. Києва передана в довгострокову оренду - на 25 років ТОВ "АСТЕРІМ".

Розпорядником майна Степановим О.Ю. грошові вимоги комунального підприємства "Київський метрополітен" не визнані в повному обсязі (т.2, а.с.79).

Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог КП "Київський метрополітен" до боржника, господарський суд першої інстанції виходив з того, що кредитором не надано доказів здійснення компенсації за відмову боржника від права власності за об'єкт у розмірі, встановленому п.2.7 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008, не надано доказів передачі боржнику у користування рівноцінної земельної ділянки, відповідно до п.3.3.договору, а враховуючи перехід права власності на спірне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою, м. Київ, вул. Межигірська,78 до третіх осіб, КП "Київський метрополітен" не позбавлений можливості відмовитись від договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 року та вимагати повернення перерахованих коштів у розмірі 10 810 000,00 грн.

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу Господарського суду м.Києва від 23.10.2013 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Тобто, кредитор, у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно із ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження своїх кредиторських вимог до боржника КП "Київський метрополітен" надано суду копію договору № 158-ДБМ від 29.12.2008, додаткову угоду до вказаного договору від 12.08.2009, копію платіжного доручення від 29.12.2008 №793 про перерахування грошових коштів на користь ПАТ "ДОК-3" в сумі 10 810 000,00 грн, акт приймання-передачі під розбирання будівель і споруд ВАТ "ДОК-3", що попали в зону будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві від 18.12.2009 (т.2, а.с.45-49).

Пунктом 3.1 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008 визначено, що за відмову ВАТ "ДОК-3" від права власності на об'єкт, КП "Київський метрополітен" сплачує суму грошової компенсації визначеної в пункті 2.7. договору, з яких зобов'язання на 2008 рік складають з урахуванням ПДВ 10 810 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, КП "Київський метрополітен", на виконання умов договору № 158-ДБМ від 29.12.2008, перерахувало на рахунок ВАТ "ДОК-3" грошові кошти в розмірі 10 810 000,00 грн, що підтверджується платіжним доручення № 793 від 29.12.2008, копія якого міститься в матеріалах справи (т.2, а.с.48).

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення боржником - ПАТ "ДОК-3" щодо отримання від КП "Київський метрополітен" коштів в сумі 10 810 000,00.

Відповідно до умов вказаного договору, між сторонами 18.12.2009 підписано акт приймання -передачі будівель та споруд ВАТ "ДОК-№", що попали в зону будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві (т.2, а.с.55).

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова прокуратури м.Києва від 31.07.2012 про визнання КП "Київський метрополітен" цивільним позивачем по кримінальній справі №50-6408, яка порушена 28.05.2012 прокуратурою м.Києва за фактом заволодіння службовими особами ВАТ "ДОК-3" та ТОВ "Деснянськправксервіс" коштами бюджету м.Києва та майном ВАТ "ДОК-3" в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України (т.2, а.с.135).

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Ухвала суду за результатами попереднього засідання має істотні правові наслідки для продовження процедури банкрутства та формування представницького органу кредиторів у справі про банкрутство.

Таким чином, законодавцем визначено проведення попереднього судового засідання у справі про банкрутство, як такого, що завершує розгляд конкурсних вимог кредиторів шляхом прийняття відповідної ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів та не передбачено процесуальних можливостей розгляду спірних вимог кредиторів після винесення такої ухвали, за винятком процедури перегляду за нововиявленими обставинами та у разі здійснення правонаступництва.

Судом першої інстанції, в порушення вимог ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" належним чином не були досліджені фактичні обставини, наявні у справі докази, доводи та заперечення та не дана їм належна за результатами розгляду кредиторських вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" до ПАТ "ДОК-3".

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарський суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, в порушення вимог ст.ст.99-101 ГПК України, на зазначені вище обставини уваги не звернув та належним чином не перевірив висновки суду першої інстанції стосовно обґрунтованості заявлених кредиторських вимог КП "Київський метрополітен" до боржника.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 в частині відмови комунальному підприємству "Київський метрополітен" у визнанні кредиторських вимог в сумі 10 810 000, 00 грн по справі про банкрутство ПАТ "ДОК-3" щодо визнання кредиторських вимог КП "Київський метрополітен" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду м.Києва.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 1119, 11110-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2013 в частині кредиторських вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" у сумі 10 810 000, 00 грн по справі № 910/12281/13 -

скасувати.

Справу № 910/12281/13 в частині кредиторських вимог Комунального підприємства "Київський метрополітен" у сумі 10 810 000, 00 грн направити на новий розгляд до Господарського суду м.Києва.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.